10 клас


СОЦІАЛЬНІ ЦІЛІ ЕКОНОМІКИ

1. Опрацювати теоретичний матеріал , параграф 37

Вивчення нового матеріалу
Потреби – усвідомлене відчуття нестачі чогось необхідного для життєдіяльності організму і розвитку особистості.
Блага – все те, що задовольняє потреби.
Потреби (відчуття нестачі чогось необхідного для життєдіяльності організму та розвитку особистості) – господарська діяльність (виробництво, розподіл доходів, обмін) – блага (все, чим задовольняються потреби: товари, послуги, виконані роботи) – мета (споживання благ для задоволення потреб).
Основні учасники (суб’єкти) економічних відносин:
- домашні господарства, що є основними власниками виробничих ресурсів і водночас – основними споживачами економічних благ;
- підприємства (організації, установи), що виробляють економічні блага;
- держава (уряд), яка також бере участь у всіх економічних процесах.

VІ. Домашнє завдання
Завдання для учнів:
Поясніть вислів «Прогрес людства спричиняє збільшення кількості потреб».(письмово) та параграф 37 (законспектувати)

Опрацювати до 20.03 Д.з відправляєте на пошту


 20.03 Тема: Сталий Розвиток
1. Опрацювати теоретичний матеріал:
Уперше поняття сталого розвитку було сформульовано у доповіді «OurCommonFuture» («Наше спільне майбутнє») голови Міжнародної комісії з питань екології та розвитку ООН Гру ХарлемБрутланд у 1987 році. Воно трактувалось достатньо просто і конкретно: це такий розвиток, який задовольняє потреби сучасності, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.
На 2-й Конференції ООН з навколишнього середовища (Ріо-де-Жанейро,1992 р.) вперше було сформульовано основні положення стійкого розвитку, задекларовані у програмному документі «Порядок денний ХХІ століття», або «Програма 21». Наступні міжнародні зустрічі - конференція в Кіото (1997 р.), відома як «Кіотський протокол», 3-я Конференція ООН з проблем клімату Землі (Бонн, 2001 р.), 4-та Конференція ООН (Йоганнесбург, 2002 р.) - сприяли координації зусиль усіх країн і виробленню на цій основі стратегії рішучих дій і практичних заходів у подоланні впливу техногенних факторів на довкілля.
Необхідно зазначити, що поняття сталий розвиток не є тотожним поняттям економічно стабільний і екологічно безпечний розвиток (екорозвиток). Мова не йде тільки про забезпечення прогресу економіки та ресурси для неї або лише про збереження природи. Поняття сталого розвитку виражає досить просту ідею: необхідно досягнути гармонії між людьми – з одного боку і суспільством та природою – з іншого. Тобто в майбутньому має сформуватися соціоприродна система, здатна розв’язувати сукупність протиріч, що проявляються в наш час, а саме: між природою і суспільством, між екологією і економікою, між розвинутими країнами і тими, що розвиваються, між теперішніми і майбутніми поколіннями, між багатими і бідними, між уже сформованими потребами людей і розумними потребами тощо.
Таким чином, поняття сталий розвиток можна розуміти як стратегію виживання і безперервного прогресу цивілізації та країни в умовах збереження навколишнього середовища (насамперед біосфери). Послідовний перехід України, як і всього світового співтовариства, до сталого розвитку відбувається відповідно до рекомендацій і принципів, викладених у документах Конференції ООН з навколишнього середовища (ЮНСЕД).
Практично будь-яка з гострих проблем сьогодення, що торкається усіх без винятку життєвих інтересів людини, так чи інакше пов’язана з екологічним станом довкілля. Водночас, практично будь-які вид чи сфера суспільної діяльності людини мають антиекологічну спрямованість: сучасна наука і техніка, індустрія, сільське господарство, туризм, розваги тощо.
Глобальна екологічна криза набула системного характеру. Людство дедалі більше усвідомлює необхідність перетворення свого життя на безпечне, здорове й радісне. Нагальною потребою ХХІ століття є формування такого способу життя, який став би основою довготривалого ощадливого розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрозу екологічної катастрофи, що нависла над людством. Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні імперативи – зобов’язання кожної людини і людства в цілому. Загалом ідеться про систему цінностей, складову культурного світобачення, яка не залежала б від економічних сплесків чи занепадів, зміни політичної влади, у якій би захист і збереження природи вважались такими ж важливими, як і саме життя.
Саме на таких засадах сформувалось поняття стійкий, або сталий, розвиток (англійська – sustainabledevelopment). У словниках, присвячених цій темі, термін sustainable визначається, як характеристика процесу або стану, що може підтримуватись невизначено довго. А термін sustainabledevelopment означає покращання якості людського життя при збереженні сталості підтримуючих екосистем.
Цілі сталого розвитку2016-2030 рр. ( Перегляд презентації «Цілі сталого розвитку»)
Цілі сталого розвитку в Україні становитимуть нову систему взаємоузгоджених управлінських заходів за економічним, соціальним та екологічним (природоохоронним) вимірами, спрямовану на формування суспільних відносин на засадах довіри, солідарності, рівності поколінь, безпечного навколишнього середовища. Основою сталого розвитку є невід’ємні права людини на життя та повноцінний розвиток.
2. Переглянути
3. ЗАВДАННЯ
Параграф 38, створити власні «Цілі сталого розвитку «2020 - 2025», але необхідно виокремити такі цілі, які цікаво виконувати та сприяти їх здійсненню.
irochkakoshman@gmail.com
Опрацювати до 23.03




23.03 Тема 3. Ринкова економіка
Опрацювати теорію, параграф 40

Основні проблеми економіки
  Що виробляти?            Для кого виробляти?             Як виробляти?
«Голосування» грошима       Доходи споживачів       Конкуренція
«Голосування» грошима – це прояв споживчого попиту, певна заявка споживача на той чи інший товар у певній кількості.
Ринок створює надійний механізм виробничої орієнтації підприємств, оскільки в його основу покладені потреби людей, і враховані їхні доходи.
Єдиною перешкодою на шляху безпосередньої орієнтації виробників на потреби споживачів може стати лише обмеженість виробничих ресурсів.
Розв’язання проблеми «Для кого виробляти» залежить від смаків споживачів; бажань споживачів; можливостей споживачів купити певний товар. В основі вирішення проблеми лежать грошові доходи споживачів.
Проблема «Як виробляти» пов’язана із організацією виробництва, способом поєднання ресурсів, технологією виробництва.  У розв’язанні проблеми важливим чинником виступає «голосування» грошима та конкуренція.
За всі часи розвитку людської цивілізації знайдено лише один спосіб організації економічного життя, який ефективно розв'язує ці питання, - ринкова економіка.
Принципи ринкової економіки
Ринкова економіка — це економічна система, де рішення щодо виробництва та розподілу продуктів приймаються на основі існуючого попиту та пропозиції, які й визначають ціни на товари та послуги. Існування ринкової системи вимагає, щоб у суспільстві виконувалися деякі умови (принципи) взаємодії між учасниками (суб’єктами) економічної діяльності.
Однією з умов ринкової економіки є економічна свобода. Це означає, що учасники економічних відносин самі приймають рішення на основі власної вигоди й несуть відповідальність за свої дії:
підприємства самі обирають галузь своєї діяльності, вирішують, яку продукцію випускати, як працювати й коли припиняти діяльність;
споживачам економічна свобода визначає можливість на свій розсуд і в межах своїх грошових ресурсів обирати, де, як, що і в якій кількості купувати.
Економічна свобода неможлива без існування приватної власності на ресурси та засоби виробництва. Приватна власність дозволяє людині залучати та використовувати різноманітні ресурси, відстоювати власні інтереси, отримувати користь і прибуток, сприяє економічному зростанню.
Ринкова економіка неможлива без конкуренції — економічного змагання між виробниками з метою отримання доходу. Щоб конкуренція була можливою, потрібно, щоб на ринку існувала велика кількість продавців, жоден з яких окремо не міг би істотно вплинути на пропозицію товару. Так само має бути багато покупців, щоб не було можливості окремого впливу на попит на ринку.

Д.з. опрацювати параграф 40  (законспектувати)
Напишіть есе на тему «Ідеальна економічна система»
Підготуйте «За» та «Проти» втручання держави у процес укладання добровільних угод між підприємствами й домогосподарствами, що здійснюються на ринках.
Чому ринковий спосіб розподілу ресурсів і виробництва є найбільш ефективним?

https://www.youtube.com/watch?v=vfw8jkeAlcM

27.03 Тема 4. Економіка домогосподарства
Опрацювати теорію , параграф 41
Ця тема досліджує принципи та умови функціонування ринків, розкриває зв’язки між основними суб’єктами ринкової економіки – підприємствами та домогосподарствами.
  
Домогосподарство – самостійний суб’єкт ринкових відносин, група фізичних осіб, об’єднаних місцем проживання і спільним бюджетом, яка є власником і постачальником ресурсів в економіку та одержує кошти для придбання потрібних благ для забезпечення своєї життєдіяльності.

Завдання (ваша думка)
-Чому ринковий спосіб розподілу ресурсів і виробництва є найбільш ефективним?
Вислів Бенджаміна Франкліна: «Витрачай на один пенс менше, ніж заробляєш».
-Чому може скромність і ощадливість асоціюватися з бідністю, а транжирення коштів з багатством ?
-Назвіть 4 основні функції, що виконує домогосподарство в економіці країни ?
Права споживачів.(робота з підручником)
Права споживача – комплекс загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, які встановлюються і гарантуються державою для врегулювання взаємин між покупцем та продавцем.
-        Які є права у споживачів ?
1.     Право на основні товари й послуги
2.     Право бути захищеним від товарів і послуг неналежної якості
3.     Право на повну, доступну та достовірну інформацію про товари та послуги
4.     Право на вільний свідомий вибір
5.     Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди…
Бюджет домогосподарств: види доходів, напрямки витрат, заощадження.
Бюджет сім’ї – формування доходів членів сім’ї та їх використання.
Бюджет домогосподарства – план або фактичне підсумування доходів і витрат домогосподарства за певний період (місяць, рік).(робота з підручником)
Заощадження – це та частина доходу, яка не витрачена на сплату податків або купівлю благ.
Якою є структура доходів домогосподарств ?
Домашнє завдання
Параграф 41 (конспект)
-Спробуйте скласти перелік викликів, які виникають перед суспільством з ринковою економікою.
-Поміркуйте, як раціонально спланувати власний місячний бюджет, якщо вам дають 100 гривень кишенькових на тиждень.

-Напишіть есе на тему «Яким має бути бюджет домогосподарства» ?



06.04 Тема :  Бюджет домогосподарств: види доходів, напрямки витрат, заощадження
Опрацювати теорію (параграф 41 і 42(повторити))
https://www.youtube.com/watch?v=cenRpfshAR8
https://www.youtube.com/watch?v=6k-v3Q3DHEo

Бюджет сім'ї — формування доходів членів сім'ї та їх використання.
Доходи сім'ї (family income) — це грошові засоби, які отримані членами сім'ї від третіх осіб або організацій і можуть бути використані для оплати витрат.
Сім’ї отримують дохід, якщо вони володіють тим, що корисно для інших (чинниками виробництва). Така власність, здана у користування іншим людям чи фірмі (наприклад оренда кімнати у квартирі третім особам), використовується для виробництва товарів або послуг, які можна продати за гроші іншим. Наприклад, якщо сім’я має автомобіль та використовує його для перевезення членів сім’ї, доходів це не приносить. Не приносить доходів і водіння такого автомобіля. Однак якщо цей автомобіль здати в оренду для перевезення, то гроші, отримані в такий спосіб, будуть доходом (платою) від використання двох чинників виробництва: за працю (заробітна плата за водіння) і за капітал (оплата автомобіля). Отже, дохід приносить лише та власність, яка може бути використана для виробництва потрібних для людини благ.
             У ринковій економіці отримані доходи сім’ї можна об’єднати в три групи: 1) трудові доходи — заробітна плата (зокрема, в натуральному вигляді); доходи від індивідуальної трудової підприємницької діяльності; доходи від особистого підсобного господарства, виплати трудових пенсій; 2) майнові доходи — доходи, отримані від власності: рента (орендна плата), відсотки від вкладів у банку, володіння цінними паперами та інші; 3) отримані трансфери — соціальні пенсії та допомоги, виплати по безробіттю, виплати на утримання дітей, стипендії, а також можливість отримання безкоштовних медичних послуг і освіти для населення. 
Номінальний та реальний дохід сім’ї
Сукупний сімейний дохід не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто вартість (грошової оцінки) набору товарів та послуг, розраховану на основі наукових нормативів споживання і забезпечення населення першочерговими життєвими засобами. Прожитковий мінімум встановлюється на одну особу щороку, його розміри відповідно до певних категорій населення зазначені в Законі України «Про Державний бюджет України».
Витрати домогосподарств. Заощадження
Отримані доходи домогосподарства витрачають на задоволення власних потреб. Основними напрямами використання доходів сім’ї є такі: харчування; придбання товарів широкого вжитку (одяг, взуття) і довгострокового користування (меблі, холодильники, телевізор, комп’ютери, автомобілі); оплата соціально-культурних заходів; оплата житлово-комунальних послуг; сплата різних податків і обов’язкових платежів; заощадження та нагромадження; інші непередбачені витрати.
Усі витрати можна об’єднати в групи: витрати на товари; витрати на оплату послуг; виплачені трансферти; заощадження. З отриманих доходів виплачуються різні податки, збори та штрафи. Вони є витратами і називаються виплаченими трансфертами. Заощадження можуть зберігатися в банку або вдома.

Практичне завдання
1. Заповніть таблицю доходів і витрат (бюджет) вашої сім'ї на місяць.
2. Поміркуйте, які витрати є нераціональними для вашої сім'ї та які з них можна зменшити. 3. Порівнявши отриманий баланс між доходами та витратами, з'ясуйте, яку суму можна заощадити.
Для цього потрібно визначити членів домогосподарства та з'ясувати, який дохід вони отримують та витрачають. З'ясуйте, хто планує бюджет вашого домогосподарства і хто стежить за його виконанням.

Д.З. (законспектуйте відповідний параграф)
Як ви розумієте значення слів: «У ринковій економіці найбільшими споживачами є домогосподарства»?
Порівняйте поняття: реальні доходи домогосподарства та номінальні доходи домогосподарства.
Поміркуйте, як раціонально спланувати власний місячний бюджет, якщо вам дають 100 гривень кишенькових на тиждень. Оформіть роботу графічно.





10.04 Тема:  Підприємництво
Опрацювати теорію тут та в підручнику.

Підприємництво — це не наука і не мистецтво. Це практика.
Пітер Друкер
Підприємницька діяльність
Підприємницька діяльність, або підприємництво, — незалежна — систематична економічна діяльність, спрямована на отримання прибутку.
В основі підприємницької діяльності лежить власність (ownership). Її розглядають в економічному та правовому аспектах.
В економічному аспекті під власністю розуміють історично визначену форму привласнення умов (чинників) і результатів виробництва. Щоб мати право власності на благо (ресурс), потрібно, щоб його визнавав не лише суб’єкт, який володіє ним, а й інші учасники економічних відносин. Таким чином, соціально-економічна сутність права власності реалізується у співдії суб’єктів економічних відносин: «суб’єкт — суб’єкт» («людина — людина»). Отже, економічний зміст власності полягає у взаємодії суб’єктів щодо виробництва, розподілу, обміну та споживання відповідного об’єкта (блага).
Варто знати
Юридичний зміст права власності означає, що формуються відносини «людина — річ», за яких відбуваються зв’язки власника з його річчю. Бути власником блага означає мати право на володіння, розпорядження та користування ним. Власник не може використовувати свої права, якщо ті завдають шкоди іншим суб’єктам економіки або суспільству.
У ринковій економіці переважають дві форми власності — приватна і державна. У розвитку економіки більшості країн світу бере участь приватна форма власності. Вона поділяється на індивідуальну та корпоративну. До індивідуальної форми власності відносять власність окремих громадян, яка використовується для задоволення особистих потреб і для ведення підприємницької діяльності. Державна форма власності у розвинутих країнах світу переважає в тих галузях економіки, у яких ведення підприємництва є низькорентабельним або збитковим. До таких галузей належить військовий та соціальний сектор. Держава також може володіти часткою підприємств у високорозвинутих галузях економіки. Деякі країни використовують колективну форму власності.
Мета і соціальна відповідальність підприємця
Підприємець — це людина, у якої є бачення і яка хоче творити.
Девід Карп, засновник і генеральний директор Tumblr
Підприємець — це особа, яка на власний ризик здійснює економічну діяльність для отримання прибутку.
Підприємницька діяльність може бути пов’язана із виробництвом певної продукції (товарів) або наданням певних послуг. Підприємець у ринковій економіці виконує такі функції:
— ресурсна — якнайкраще та найефективніше поєднує і використовує ресурси в процесі виробництва;
— інноваційна (новаторство) — продукує нові ідеї та втілює їх у життя для задоволення суспільних потреб;
— управлінська — ухвалює всі управлінські рішення, пов’язані з виробництвом, плануванням, збутом, організацією, контролем, мотивацією;
— особиста — у процесі здійснення підприємництва реалізує власний потенціал (фізичний, освітній, досвід, навички і т.д.);
— соціальна — сприяє реалізації соціальної мети суспільства.
Основною метою здійснення підприємницької діяльності є максимізація доходу або прибутку. Прибуток (profit) — це винагорода, яку отримує підприємець. Інакше кажучи — це плата за те, що він організовує, управляє, впроваджує інновації та ризикує у веденні підприємництва. Прибуток обчислюється як різниця між виручкою (доходом) від реалізації товарів або послуг і витратами, які були здійснені на його виробництво. На формування величини прибутку впливають такі чинники: кількість залучених на виробництво коштів; прибутковість вкладів; рівень витрат на виробництво; швидкість обороту капіталу; ринкова ціна. У ринковій економіці прибуток виконує три функції: 1) розвитку виробництва — частина отриманого підприємцем прибутку вкладається в розширення та оновлення виробництва; 2) стимулювальну — для отримання високого рівня прибутку потрібно використовувати ефективні методи виробництва та здійснювати пошук нових напрямів реалізації продукту; 3) орієнтиру розвитку — рівень прибутку галузі або виробництва визначає, яку галузь треба розвивати, а яку — ні.
Особистий інтерес підприємця полягає в отриманні найбільшої вигоди від створення та ведення власної справи. Якщо підприємець вважатиме, що не отримає доходу від ведення бізнесу, то не буде ним займатися. Приватні інтереси підприємця деколи суперечать суспільному інтересу. Однак діяльність підприємця є цінною для розвитку економіки, адже він надає суспільству такі вигоди:
— найкраще задовольняє потреби суспільства;
— забезпечує ефективне використання виробничих ресурсів;
— найліпше використовує власні знання та сили для отримання успіху в бізнесі.
Для підприємця характерними є такі риси: самостійність, новаторство, ініціативність, творчість, ризикованість, економічна та соціальна відповідальність, масштабне мислення, діловитість.

Д.з 1.Законспектувати 
2. Поміркуйте і складіть піраміду рис підприємця.
Використайте статті про успіх відомих людей, наприклад Томаса Горного. 

https://mizky.com/article/111/vid-bankruta-do-milionera-4-uroky-vid-uspishnoho-amerykanskoho-biznesmena




13.04 Тема 6. Ринок праці
Учасники ринку праці: роботодавці і наймані працівники. 
Опрацювати теорію
Ринок праці – особлива економічна категорія, яка охоплює оплачувану зайнятість, до якої належать претенденти на робоче місце і всі зайняті, крім тих, що навчаються, і домашніх працівників, які ведуть натуральне господарство. Як економічна категорія, ринок праці є складною системою відносин щодо обміну індивідуальних здібностей до праці на фонд життєвих засобів, необхідних для відтворення робочої сили і розміщення працівників у системі суспільного поділу праці за законами товарного виробництва і обігу.
Найважливішою категорією ринкової економіки є праця. Праця – найскладніший у своєму використанні економічний ресурс. Як і будь-який інший ресурс, праця продається, купується і, звичайно, має ціну, яка відображує особливості і стан ринку праці, співвідношення на ньому попиту та пропозиції.
Людина, як суб'єкт ринку праці, зацікавлена вигідніше продати свою робочу силу, що стимулює підвищення професіоналізму, створює потужну мотивацію працівника до руху за кращі умови праці. Іншим стимулом росту професійних якостей робочої сили і прояву потенційних здібностей до праці служить конкуренція, обумовлена наявністю на ринку праці вільної робочої сили.
Ринок праці впливає і на роботодавців: з'являється економічна змагальність їх між собою за залучення кращих працівників.
Робоча сила продається і купується тому, що має вартість, яка полягає у вартості благ і послуг, необхідних для існування працівника і його родини, відтворення робочої сили, а також тому, що має особливу споживчу вартість, особливу властивість створювати додану вартість у різних формах прибутку.
Попит на робочу силу як товар створюють підприємці, організації, установи, тобто усі фізичні і юридичні особи, які споживають робочу силу в процесі своєї діяльності.
Зараз ми попрацюємо з поняттями, які нам знадобляться в роботі. Ви отримуєте кросворд і 5 хвилин на роботу, але для роботи нам потрібно розподілитися на групи за допомогою робочих днів тижня.
Метод «Кросворд». 
1




















2













3













4
















5









6















7
















8











1 - позиція, згідно з якою існує кілька або безліч незалежних та несвідомих один до одного початків або видів буття, підстав і форм знання, стилів поведінки та ін., або широкий спектр думок, орієнтацій, багатоваріантність оцінок. (…….)
2 - вартість, яка використовується для отримання додаткової вартості за допомогою виробничої та економічної діяльності, заснованої на добровільному обміні.(…….)
3 - негативне суспільне явище, яке проявляється в злочинному використанні службовими особами, громадськими і політичними діячами їх прав і посадових можливостей з метою особистого збагачення.(……..)
4 - самодостатня соціальна система, основою якої є взаємні стосунки людей, що складаються в процесі реалізації особистих потреб кожного. Відносини людей у межах суспільства називають соціальними. ... Кожне таке окреме суспільство має власні культурні та історичні надбання, суспільні норми та установи.(…….)
5 - здатність і можливість того, хто нею володіє, за допомогою авторитету, і (або) заохочення, і (або) примусу впливати на дії інших. ... Право та можливість керувати, розпоряджатися чимось. Політичне панування, політичний устрій.(…….)
6 - це сукупність відомостей (даних), які сприймають із навколишнього середовища, видають у навколишнє середовище або зберігають всередині певної системи.(……….)
7 - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.(прибуток)
8 - обов'язковий, індивідуально безоплатний платіж, що стягується органами державної влади різних рівнів з юридичних осіб і фізичних осіб з метою фінансового забезпечення діяльності держави й (або) муніципальних утворень.(………)
Відповідь ЗАРПЛАТА
Д.з 1.Презентація ринку праці держави, вам необхідно візуалізувати та презентувати свої дослідження ( Україна, США, ринок праці ЄС, Китаю, Канади) на вибір, можете взяти іншу .Презентація повинна складатись з наступних позицій:
Ø  рівень безробіття,
Ø  не затребувані професії,
Ø  затребуванні професії,
Ø  вимоги  до іноземців при працевлаштуванні,
Ø  середня заробітна плата,
Ø  соціальний пакет.
2.Будь ласка, складіть своє резюме для отримання роботи в компанії Microsoft. https://www.youtube.com/watch?time_continue=16&v=BrFWDHcZj_I
3.Головне законспектувати


17.04 Тема: Поняття професії, спеціальності,  кваліфікації працівника. Заробітна плата як дохід найманого працівника. 

Професія – вид діяльності, який потребує відповідних знань, навичок.
Спеціальність – сукупність набутих через спеціальну підготовку та досвід роботи знань, умінь і навичок, необхідних для виконання певного виду трудової діяльності в межах певної професії.
Кваліфікація – рівень підготовленості, майстерності, ступінь готовності до виконання праці за визначеною спеціальністю чи посадою, що визначається розрядом, класом чи іншими атестаційними категоріями.
Робота з підручником (параграф 44)
-        Розгляньте наведені різні кваліфікаційні групи у таблиці та наведіть приклади представників різних груп відповідно до характеристики.
Питання для обговорення:
 - Чим професія відрізняється від спеціальності ?
 - Як визначають кваліфікацію працівника ?
3. Заробітна плата як дохід найманого працівника.
Заробітна плата – грошова сума (винагорода), яку одержує власник робочої сили за свою працю, або ціна, що її платить роботодавець працівникові за використання його праці.
Окрім зарплати, підприємства своїм працівникам можуть пропонувати також соціальний пакет.
Завдання: Знайти в мережі інтернет про види соціальних пакетів та охарактеризути їх.
-  Базовий соціальний пакет –

- Мотиваційний соціальний пакет

- Компенсаційний соціальний пакет

Завдання: Поясніть, чому сума зарплати може бути різною у таких працівників:
- співак у ресторані і відомий співак;
- учитель з тривалим стажем роботи та молодий учитель, які працюють в одній школі;
- будівельник в районному центрі і в Києві;
- шахтар і водій таксі. (виберіть для порівняння)

 Напишіть есе за темою «Якою я бачу свою майбутню професію?»



24.04 Тема 7.  Любіювання інтересів та  корупція

Опрацюйте теорію і в підручнику параграф 45.

1.Лобіювання
Часто люди співвідносять поняття лобізму з корупцією, однак лобізм далеко не завжди передбачає підкуп чиновників. У розвинутих країнах діяльність лобістів регламентована законом. В Україні легалізувати лобізм досі не вдалося.
 Лобіювання – це практика просування інтересів різноманітних фінансово-промислових груп, неурядових організацій чи етнічних спільнот для досягнення певного рішення. Лобісти можуть відстоювати державні інтереси на міжнародній арені або громадські чи приватні інтереси всередині держави.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ? Діяльність лобістів найчастіше спрямована на досягнення мети, поставленої зацікавленою групою. Це може бути ухвалення необхідного законопроекту або ж, навпаки, скасування якихось нормативно-правових актів. Суб’єктами лобіювання можуть виступати різноманітні асоціації (наприклад, Всеукраїнська асоціація фінансових компаній, Асоціація правників України, Асоціація підприємств інформаційних технологій України або Українська Зернова Асоціація). Але суб’єктами лобіювання далеко не завжди є великий бізнес, який намагається ухвалити вигідний для себе закон. Задача лобістів полягає у роботі з державними органами, групами впливу та медіа. Результат цієї роботи – досягнення поставленої мети (ухвалення необхідного рішення). У тій чи іншій формі лобізм існує в усіх країнах світу.У США закон про лобіювання був ухвалений ще в 1946 році. Він регулює процеси, пов’язані з діяльністю лобістів, фіксує їхнє винагородження. У країні діє реєстр лобістів, які представляють інтереси тієї чи іншої компанії або групи.
ЛОБІЗМ В УКРАЇНІ. Суб’єкти, які ініціюють розвиток лобізму в Україні, вже протягом п’яти років проводять просвітницьку роботу в цьому напрямку. Лобіювання не означає незаконний підкуп чи тиск на владу для ухвалення необхідного рішення.Наприклад: робота різноманітних асоціацій, які домагаються поставлених цілей в абсолютно прозорий спосіб: аналітика, написання законопроектів та нормативно-правових актів, комунікація з владою, медіа-комунікації.


Розвиток інституції лобіювання в Україні відбувається, хоч і не закріплений законом, подібні інституції можуть розвиватися десятиліттями. Щодо фінансування суб’єктів лобіювання, експерт пояснює, що вирішення та просування різних питань вартує по-різному. Є асоціації, які витрачають 5-10 тис. доларів на рік і просувають свої інтереси. Інші витрачають до мільйона доларів на роботу. Наприклад, коли необхідно налагодити роботу із зовнішнім вектором, працювати з Європарламентом та Єврокомісією, працювати з лобіюванням в Америці, реєструючи лобістську активність. Хтось організовує громадські рухи виключно на волонтерських засадах.
ВИСНОВОК. Лобіювання у розвинутих країнах є інструментом співпраці та комунікації, який призводить до ухвалення прогресивних рішень, вигідних як бізнесу, так і суспільству. Його узаконення має реальні шанси вплинути на скорочення корупції, адже питання можна буде вирішувати дешевше та у законний спосіб.Отже, в Україні не існує законів , що регулюють лобістську діяльність.
2. Корупція.
 Розповідь учителя. Корупція - це, з одного боку, незаконні дії державної посадової  особи, яка приймає, випрошує або вимагає гроші чи інші винагороди від громадян чи бізнесу, а з іншого, це дії громадян, які пропонують з власної  ініціативи таким посадовим особам винагороду з метою оминути закон та отримати для себе перевагу або іншу особисту вигоду.
Корупція – негативне суспільне явище, яке проявляється в незаконному використанні посадовими особами їхніх прав і можливостей з  метою збагачення, що завдає шкоди державі. Корупція відрізняється від лобізму тим, що лобісти не мають прямої вигоди від прийняття лобійованих ними рішень.
Приклади   дій, коли гроші (хабарі) чи інші «подякиподарунки» надаються:
ü  як компенсація у лікарнях чи університетах, де «дякують» лікарю або викладачу, нерідко ставлячись до цього як до прояву людяності та «плати за його важку працю». Цей вид корупції хабарники виправдовують як джерело компенсації низьких заробітних плат;
ü  як засіб уникнення відповідальності, коли громадяни самі порушили закон і їх переслідують правоохоронні органи та суд;
ü  як засіб подолання бюрократичних перепон, коли хочеться прискорити якусь процедуру, оскільки це дозволяє зберегти час та ефективно вирішити питання;
ü  як засіб отримання переваги при веденні свого бізнесу. Коли громадянипідприємці хочуть гарантовано отримати доступ до державних ресурсів, надаючи послуги, що оминають конкурсні процедури.
·       Прочитайте історію, дайте відповідь на питання і виконайте завдання.
 Паспорт «по знайомству»                                                                                                                   Громадянину Володимиру Нетребченко необхідно оформити потрібний йому документ — закордонний паспорт для подорожі в іншу країну ― і це можна зробити лише у сервісному центрі або відділенні Державної міграційної служби. За законом, процедура має тривати не більше 20 робочих днів, але на практиці вона затягується. Громадянин В. Нетребченко вирішує заплатити знайомому державному службовцю додаткову суму за прискорення оформлення документа. Державний службовець бере кошти і громадянин В. Нетребченко невдовзі отримав необхідний документ.
-        Чи помічаєте ви наявність таких проблем у вашому житті? Чи є у вашому колі спілкування люди, що постраждали від них?
-        Чи завжди хабар є гарантією вирішення проблеми?
-        Чи бачите ви зв’язок між описаною у тексті ситуацією та поширеністю корупції в державі?
-        Чи готові ви повідомляти про вимагання неправомірної вигоди у правоохоронні органи або ЗМІ? Якщо ні, то чому?
-        Чи відчуваєте ви, що несете частку особистої відповідальності за розв’язання цієї проблеми?
Корупція воює на боці ворога
через корупцію армія не отримує достатньо коштів, а люди, які змушені були покинути власні будівлі на Сході України, не отримують належну допомогу
Корупція відлякує інвесторів
інвестиції, які могли б створити нові робочі місця не йдуть до країни, оскільки не забезпечено рівних та прозорих умов для ведення бізнесу та не захищені права власності
Корупція вбиває
аварійні будівлі, які допущені до експлуатації завдяки хабарам, призводять до загибелі людей; нетверезі водії, що відкуповуються від відповідальності, вбивають людей
Корупція зменшує шанси на освіту
обдарована молодь обмежена у вступі до провідного ЗВО (закладу вищої освіти); хабарництво викладачів ЗВО при прийомі іспитів та курсових робіт за гроші знижує якість підготовки фахівців
Корупція краде
сплачені податки осідають в кишенях корупціонерів, а не спрямовуються на розбудову важливих для громадян та їхніх дітей установ (поліклінік, дитячих садків, шкіл) та надання якісних послуг населенню.

Перегляд відеороликів – Індекс сприйняття корупції.
(Випереджальне завдання –повідомлення) 
Підбиття підсумків. Що називаємо лобіюванням,а що корупцією, в чому відмінність?
Види корупції?
Наслідки корупції?
Домашнє завдання  - С. 152-156– опрацювати параграф і законспектівати, повторити попередній
Додатки
У 2015 році було створено Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Відтоді саме Бюро почало розслідувати злочини топ-корупціонерів – депутатів різних рівнів, міністрів та їхніх заступників, голів центральних органів виконавчої влади, суддів, вищих прокурорських та поліцейських чинів тощо. Процесуальне керівництво у всіх цих провадженнях було покладено на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру – самостійний структурний підрозділ ГПУ.
Станом на кінець 2018 року в роботі детективів НАБУ перебувало 727 кримінальних проваджень. З 171 провадження НАБУ-САП, які були скеровані до суду, в 49 справах навіть не відбулося підготовчого засідання. Згідно із дослідженнями Ради громадського контролю при НАБУ, звичайні суди не здатні розглядати справи НАБУ-САП. Очевидно, що нереформована судова гілка влади затягує судовий розгляд у справах Бюро. У той час, як за офіційною статистикою тільки 1,2% всіх кримінальних справ затримуються в судах, для НАБУ цей показник становить понад 40%. Причин на те безліч – від небажання суддів ухвалювати рішення у корупційних справах до надзавантаженості.
 Логічний вихід із цієї ситуації – створення дійсно незалежної та професійної судової інституції, яка б розглядала корупційні справи осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.
7 червня 2018 року Верховна рада таки ухвалила Закон України "Про Вищий антикорупційний суд" (ВАС). 2 серпня Президент України Петро Порошенко підписав Закон "Про внесення змін до Закону України" Про судоустрій та статус суддів "у зв'язку із прийняттям Закону України" Про Вищий антикорупційний суд". Таким чином були усунені всі законодавчі перепони для створення та ефективної роботи ВАС.
Transparency International Ukraine(акредитований представник глобального антикорупційного руху МБРР) взяла на себе обов’язок підтримати формування та запуск Вищого антикорупційного суду.
Transparency International Ukraine досліджує рейтинги країн за рівнем сприйняття корупції  СРІ.
Міжнародні антикорупційні рейтинги та індекси 2018 року Україна посіла 120-те місце з-поміж 176-ти країн у рейтингу сприйняття корупції, визначеному компанією «Трансперенсі Інтернешнл» (Transparency International). Це місце розділили з нею Росія, Казахстан, Іран і Непал. Таке низьке місце є дуже незадовільним для України, яка обрала для себе вектор європейської інтеграції, оскільки більшість країн ЄС посідають місця вгорі рейтингу. Найменш корумпованими країнами «Трансперенсі Інтернешнл» називає Данію, Нову Зеландію, Фінляндію, Швецію, Норвегію, Сінгапур, Нідерланди, Канаду й Німеччину
Проти корупції разом із «ProZorro» - Під час закупівель за бюджетні гроші дуже важливо забезпечити, щоб купувалися якісні товари за справедливою ціною, щоб не було «відкатів» та нераціонального витрачання бюджетних коштів. Для цього в Україні створена система державних закупівель «ProZorro». Це ― так званий аукціон «на зниження», де на публічні торги виставляється певний товар, послуга за стартовою ціною, а потім учасники на кожному кроці аукціону пропонують більш низьку ціну. Тобто ― ціна постійно знижується. Торги тривають до того часу, доки не залишиться лише один учасник, який запропонує найнижчу ціну.




27.04: Тема: Практичні заняття:«Родинний бюджет»

       
«Родинний бюджет»
                                                              Нажити багато грошей – хоробрість,
                                                         зберегти їх – мудрість,
                                                         а уміло витратити – мистецтво.
Прокоментуйте письмово епіграф до уроку та формулюють проблемне питання: «Як навчитися зберігати та вміло витрачати гроші?»
З попереднього вивченого матеріалу ви знаєте, що: (слово бюджет у перекладі з англійської означає «грошова сумка». З одного боку – це розподіл доходів та витрат людини, родини, міста, країни за певний термін. З іншого боку, це сума грошових коштів у розрахунку на деякий період часу).   
1.Витрати сімейних доходів (куди витрачається бюджет сім′ї);
2.Джерела сімейних доходів (як поповнюється бюджет сім′ї).
понятійні категорії:
- спадок                                                                - виграш у лотерею
- комунальні послуги                                          - лікування
- відпочинок                                                        - одяг, взуття
- доходи від домашнього господарства            - навчання
- першочергові потреби                                      - стипендія
- новий автомобіль                                              - пенсія
- державна допомога                                           - субсидія
- заробітна плата     
   Проте, в залежності від величини доходів і витрат бюджет може бути трьох видів. Якщо доходи дорівнюють витратам, то бюджет є збалансованим, якщо витрати перевищують доходи – бюджет дефіцитний, якщо доходи перевищують витрати – бюджет надлишковим.
        Підраховати бюджет   своєї  сім’ї на основі прикладів   , але берете свої реальні суми.  
            Завдання 1(тут не реальні суми)
Родина Петренків вирішила підрахувати, свої витрати і доходи за місяць, щоб дізнатися чи вистачить їм грошових коштів до наступної зарплатні. Допоможіть родині підрахувати їх доходи та витрати та визначіть яким є їх бюджет.
Доходи (в гр. одиницях):                                Витрати (в гр. одиницях):                                                 
заробітна плата 200                                             купівля взуття 50
виграш у лото «Забава» 50                             плата за ремонт телевізора 70
стипендія 50                                                     плата за комунальні послуги 180
проценти за вкладами  100                             витрати на харчування 70
доходи від оренди житла 65                           плата за  проїзд 20
премія мами 70                                                плата за навчання 150
доходи від домашнього господарства 120    купівля комп’ютера 150
пенсія 50                                                              ремонт холодильника   30    
додаткова грошова винагорода 20                відвідування театру 20
Завдання 2.    
Родина Гапоненків вирішила підрахувати, свої витрати і доходи за місяць, щоб дізнатися чи вистачить їм грошових коштів до наступної зарплатні. Допоможіть родині підрахувати їх доходи та витрати та визначіть яким є їх бюджет.
Доходи (в гр. одиницях):                                Витрати (в гр. одиницях):                                                 
заробітна плата 300                                         купівля взуття 100
відвідування театру 50                                    плата за ремонт телевізора 10
стипендія 180                                                   плата за комунальні послуги 180
проценти за вкладами  70                               витрати на харчування 200
доходи від оренди житла 80                           плата за  проїзд 90
премія мами 20                                                плата за навчання 170
доходи від домашнього господарства 85      ремонт холодильника   10    
пенсія 110                                                           
Завдання 3.
Родина Василенків вирішила підрахувати, свої витрати і доходи за місяць, щоб дізнатися чи вистачить їм грошових коштів до наступної зарплатні. Допоможіть родині підрахувати їх доходи та витрати та визначіть яким є їх бюджет.
Доходи (в гр. одиницях):                            Витрати (в гр. одиницях):                                                
заробітна плата 600                                         купівля взуття 250
відвідування театру 40                                плата за ремонт телевізора 100
стипендія 210                                               плата за комунальні послуги 230
проценти за вкладами  50                           витрати на харчування 330
доходи від оренди житла 40                       плата за  проїзд 100
премія мами 100                                          плата за навчання 100
додаткова грошова винагорода 100           ремонт холодильника   30  
пенсія 80
Учням пропонується на основі отриманих знань пояснити епіграф уроку.
1.  Який вид бюджету, на ваш погляд, є кращим?

2.Яку роль відіграєте саме Ви у формуванні сімейного бюджету? (незабувайте про кишенькові гроші) (законспектуйте).

04.05 Тема: Узагальнення вивченого матеріалу. РОЗДІЛ 6. ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯН І ДЕРЖАВИ В ДОСЯГНЕННІ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ


Код доступу 870420
Посилання
join.naurok.ua

Повідомте учням
Код доступу 369350
Посилання
join.naurok.ua

Зробити обидва тести.Дякую!



РОЗДІЛ 7. УКРАЇНА, ЄВРОПА, СВІТ

08.05 Тема 1. Інтеграція та глобалізація. Поняття інтеграції та глобалізації.  Вплив глобалізаційних процесів на економіку, культуру, довкілля, людину.

Опрацювати теорію законспектувати і виконати завдання!


Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства стає розгортання процесів глобалізації які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, трансформують напрями і визначають тенденції розвитку національних економік. Під глобалізацією світового господарства розуміють процес посилення взаємозв’язку національ­них економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні гло­бального інформаційного простору, перетворенні знання в основ­ний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національ­ні кордони через формування ТНК, впровадженні й домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньо­політичного життя народів принципово нових, універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо.

Виникає питання: чим зумовлена глобалізація? Причини формування глобалізаційних процесів у наступному:
·            процес інтернаціоналізації, який приводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності;
·            науково-технічний прогрес: поява інформаційних технологій, які докорінно змінюють всю систему соціально-економічних відносин, переносять на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносини, транспортні та комунікаційні зв’яз­ки (зниження витрат на трансакції);
·            загострення проблем, що є загальними для всіх людей і країн світу та важливими з погляду збереження та розвитку людської цивілізації.
Далі слід назвати характерні ознаки глобалізації, до яких належать:
·            взаємозалежність національних економік та їхнє взаємопроникнення, формування міжнародних виробничих комплексів поза національними кордонами;
·            фінансова глобалізація — зростаюча фінансова єдність та взаємозалежність фінансово-економічних систем країн світу;
·            послаблення можливостей національних держав щодо формування незалежної економічної політики;
·            розширення масштабів обміну та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталів, трудових ресурсів;
·            створення інституцій міждержавного, міжнародного регулю­вання глобальних проблем;
·            тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів функціонування.
Глобалізація на рівні окремої країни характеризується ступенем взаємозв’язку її економіки зі світовою економікою в цілому. Незважаючи на зростання глобалізації світової економіки, не всі країни інтегровані в однаковій мірі. Існують декілька головних показників, що визначають ступінь інтегрованості економік різних держав у глобальну економіку, серед яких:
·            співвідношення зовнішньоторговельного обігу і ВВП;
·            прямі іноземні інвестиції (ПІІ), які спрямовуються в економіку країни і з країни, та портфельні інвестиції;
·            потік платежів роялті в країну та з країни, що пов’язані з переданням технології.
Глобалізація на світовому рівні визначається економічними взаємозв’язками між країнами, що відбиваються на зустрічних по­токах товарів, послуг, капіталу й ноу-хау, що постійно зростають.
Основна риса процесу глобалізації полягає у формуванні глобально функціонуючого виробничого процесу, серцевиною якого є сформовані інтернаціоналізовані відтворювальні цикли — ядра, які виступають своєрідним локомотивом світового господарства. В межах визначених циклів формується світовий дохід, перерозподіл якого стає головним стратегічним орієнтиром і основою зовнішньої політики будь-якої держави.
Глобалізація — це об’єктивний процес планетарного масштабу, який має як прогресивні наслідки, так негативні. До позитивних ми можемо зарахувати: поширення нових інформаційних технологій та пов’язаних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя); перехід на ресурсозаощаджувальні технології; посилення уваги до важливих проблем людства та ін. Однак глобалізація економіки — це не лише вигоди від зростання участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних но­вовведень тощо, але й більш вразливим щодо негативного впливу світо господарських зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється не завжди рівномірно між країнами та суб’єктами економічної діяльності.
Отже, до негативних наслідків глобалізації належать: посилення нерівномірності розвитку країн світу; нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності.
Глобалізація перетворює світове господарство на єдиний ринок товарів, послуг, капіталів, робочої сили, суб’єкти якого взаємопов’язані єдиною системою фінансово-економічних відносин.
Класифікація глобальних проблем така:
1.    політичні проблеми (недопущення світової ядерної війни і забезпечення стабільного миру, роззброєння, військові та регіональні конфлікти);
2.    природно-екологічні проблеми (необхідність ефективної і комплексної охорони навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча, кліматична, боротьба з хворобами, проб­леми Світового океану тощо);
3.    соціально-економічні проблеми (стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, злочинність, стихійні лиха, біженців, безробіття, проблема бідності та ін.);

4.    наукові проблеми (освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування тощо).

Опрацювати параграф 47 - 48



18.05 Тема: Міжнародні відносини та міжнародне право

Опрацювати теорію

Поруч з національним правом конкретної держави, яке регулює внутрішньодержавні відносини, існує й міжнародне право, яке не відноситься до системи національного права жодної країни. Основним суб’єктом міжнародного права є держава. Також суб’єктами можуть бути об’єднання держав, міжнародні організації; нації, які ведуть боротьбу за створення національної держави; вищі посадові особи держав, уповноважені приймати важливі рішення; дипломати й консули; біженці; громадяни й апатриди.
Міжнародне право – це система договірних та звичаєвих норм, загальновизнаних засад, які представляють узгоджену волю суб’єктів і регулюють відносини між ними в усіх сферах міжнародного життя, що становлять взаємний інтерес.
Міжнародне право як особлива система норм не входить до будь-якої національної системи та не містить норм національного права.
Основними джерелами міжнародного права є міжнародні договори й міжнародно-правові звичаї. Обов’язкової сили нормам міжнародного права надає авторитет цих норм й універсальне погодження держав, яке втілюється в принцип «pacta servanda sunt» (договори треба виконувати).
Джерела міжнародного права:
- міжнародно-правовий звичай (правило, яке тривалий час застосовувалося у взаємозв’язках всіх або декількох держав, якщо ці взаємовідносини не врегульовані міжнародним правом);
- міжнародний договір (угода між двома або декількома державами або іншими субєктами міжнародного права щодо встановлення, зміни або припинення їх взаємин, прав та обов’язків в політичних, економічних чи інших сферах).
Міжнародний договір -  родове поняття, яке охоплює такі поняття:
- договір;
-угода;
-пакт;
-трактат;
-конвенція;
-декларація;
-комюніке;
-протокол та ін.
Твердо встановлених тих чи інших назв не існує. Незалежно від назви всі міжнародні договори мають однакову юридичну силу. За кількістю учасників міжнародні договори діляться на двосторонні та багатосторонні (регіональні та універсальні).
Якщо в міжнародному договорі можуть брати участь (вступити до нього) зацікавлені держави, то він називається відкритим.
2. Принципи міжнародного права
Суб’єкти міжнародного права дотримуються певних принципів міжнародного права, які були прийняті 22 жовтня 1970 р. на XXV ювілейній сесії Генеральної Асамблеї ООН:
- принцип надання допомоги ООН в діях, які вона здійснює;
- принцип співдружності держав;
- принцип незастосування сили та загрози силою;
- принцип територіальної цілісності держав;
- принцип мирного вирішення міжнародних спорів;
- принцип самовизначення народів та націй;
- принцип непорушності кордонів;
- принцип суверенної рівності;
- принцип загальної поваги прав та основних свобод людини;
- принцип невтручання до внутрішніхсправ іншої держави;
- принцип екологічної безпеки;
- принцип поваги державного суверенітету;
- принцип добросовісного виконання міжнародних домовленостей.
Міжнародні відносини – це сукупність відносин, спрямованих на рішення питань міжнародного значення,що виникають між суб’єктами міжнародного права.
3. Галузі міжнародного права
Сфера міжнародно-правового регулювання охоплює дипломатичні, воєнні, екологічні, соціальні, економічні, культурні, науково-дослідницькі, поліцейські питання, що мають тенденцію до подальшого поширення. Відповідно й міжнародне право ділиться на галузі:
- міжнародне морське право;
- міжнародне гуманітарне право;
- міжнародне митне право;
- міжнародне кримінальне право;
- міжнародне податкове право;
- міжнародне економічне право;
- міжнародне екологічне право та ін.
4. Пріоритет міжнародного права над внутрішньодержавним
Фактори, що визначають первісність міжнародного права над внутрішньодержавним правом:
1) ціннісний фактор, тобто пріоритет загальнолюдських цінностей над всіма іншими цінностями;
2) фактор економічного характеру – інтернаціоналізація виробництва, міжнародний розподіл праці, створення світового ринку;
3) політичний фактор - наявність засобів масового ураження, які представляють небезпеку для всього людства.
5. Основні завдання внутрішньодержавного права
1) Внутрішнє конституційне законодавство, враховуючи умови своєї країни, повинно включати той обсяг основних прав і свобод людини й громадянина, який відповідає міжнародним стандартам і прийнятим на себе державою обов’язком перед міжнародною спільнотою.
2) Внутрішнє законодавство не може суперечити зафіксованим у міжнародних актах основним  правам людини  і загальнолюдським цінностям.
3) Немає абсолютної свободи й абсолютних прав; вони можуть бути зменшені, але тільки на підставі закону і в тій частині, в якій це передбачає конституція відповідно до вимог міжнародного права і в точно визначених цілях (забезпечення громадського порядку, публічної моралі, здоров’я населення і т. ін.).
4) Забороняється зловживання правами, тобто використання їх з метою завдання шкоди правам і законним інтересам інших фізичних та юридичних осіб.
5) Права особи обмежені правами інших осіб.
6) Права і свободи повинні бути забезпечені гарантіями юридичними й матеріальними тією мірою, в якій це дозволяють умови країни.
6. Міжнародне законодавство
Основним інструментом Міжнародного законодавства є міжнародні договори, які підписуються відповідними посадовцями держав. У демократичних країнах усі міжнародні договори, підписані главами держав, проходять особливу процедуру у своїй країні.
Імплементація – фактичне здійснення міжнародних обов’язків на внутрішньодержавному рівні шляхом трансформації міжнародно-правових норм в національні закони та підзаконні акти.
Ратифікація – затвердження верховним органом державної влади країни міжнародного договору, підписаного її уповноваженим. Ратифікації підлягають лише найбільш важливі договори.
Денонсація – найбільш поширений спосіб припинення дії двостороннього або вихід з багатостороннього міжнародного договору. Являє собою повідомлення учасника про його розірвання в порядку і строки, передбачені в такому договорі.
7. Поняття міжнародних правопорушень
Міжнародне правопорушення - це свідома й неспровокована поведінка суб’єкта міжнародних відносин, внаслідок якої сталося порушення міжнародного правопорядку.
Міжнародні злочини:
- злочини проти людства – це найтяжчі міжнародні правопорушення, які ставлять під загрозу загальний мир та безпеку держав і народів;
- злочини проти миру - це планування, підготовка, розв’язування і ведення агресивної війни, участь у загальному плануванні або угоді, спрямованій на вчинення будь-яких з перерахованих вище дій;
- воєнні злочини – це злочини, пов’язані з п порушенням законів та традицій ведення війни, використання забороненої зброї, невиправдане військовою необхідністю руйнування населених пунктів, використання дітей як військової сили; катування військовополонених, убивство заручників тощо.
Серйозні міжнародні правопорушення-  це такі правопорушення норм міжнародного права, які, хоча безпосередньо й не ставлять під загрозу загальний мир та безпеку держав і народів, але стосуються їх суттєвих інтересів. Наприклад, радіоактивне забруднення навколишнього середовища, порушення свободи відкритого моря (державне піратство), передача ядерною країною зброї неядерній і т. д.
Ординарні міжнародні правопорушення -  це такі порушення міжнародно-правових норм, які стосуються інтересів окремих держав і народів. Наприклад, порушення угоди про розподіл водних ресурсів прикордонної річки.;
Від міжнародних правопорушень слід відрізняти:
- недружній акт – це така умисна поведінка держави, яка спрямована проти інтересів іншої держави, але при цьому не порушує міжнародного права. Наприклад, підвищення митних податків;
- спірна ситуація – це така ситуація в розвитку міжнародних відносин, коли. між державами у певних питаннях виникли суперечки, але порушення міжнародного права з їхнього боку немає;
- злочинні дії окремих фізичних осіб проти міжнародного права – це такі дії окремих фізичних осіб, які заборонені нормами національного права держав і боротьба з якими ведеться також згідно з міжнародними угодами, та загальновизнаними міжнародно-правовими звичаями. Наприклад, піратство, тероризм, наркобізнес, виготовлення валюти.

Розгадування анаграм
Поставте правильно букви у словах і ви прочитаєте деякі з понять міжнародного права
1) КТАП (пакт) так зробити всі
2) ОВІРДОГ
3) ЦЯДЕНОНІСА
4) ЛЯРЕЦАДІАК
Визначте мету діяльності наведених міжнародних організацій. (записати в зошит)
1) ІНТЕРПОЛ
2) ЮНЕСКО
3) СОТ
4) ЮНІСЕФ
5) МОК,
6) СООЗ,
7) Червоний Хрест.
1) Що таке міжнародне право і яка його роль?
2) Які джерела міжнародного права вам стали відомі?
Прочитати відповідний матеріал у підручнику. Записати в зошиті відомі вам міжнародні договори
18.05 Тема: Україна – член європейського та світового співтовариства


Сучасна Україна є однією з найбільших за площею європейських держав. На її території розташований географічний центр Європи. Особливості географічного положення мали визначальний вплив на геополітичне становище українських земель: вони завжди сполучали й водночас роз’єднували Європу та Азію. Україна має помірні кліматичні умови, родючі землі, досить багато різноманітних мінеральних, водних ресурсів, лісів тощо, які створюють сприятливі умови для її розвитку. Крім цього, країна має високий рівень транзитності території та вихід до морів, які створюють для неї сприятливі можливості для інтеграції у світове співтовариство. Таке географічне розташування визначило специфіку цивілізаційного розвитку українських земель, та на клали відбиток на її історичний розвиток. 
Домашнє завдання.
1. Підготуйте коротке есе з переліком перетворень, які, на вашу думку, необхідно здійснити Україні на шляху до Європейського співтовариства.
2. Підготуйтесь до тематичного оцінювання по розділу «Україна, Європа, світ».


22.05 Узагальненн до розділу 7: "УКРАЇНА, ЄВРОПА, СВІТ"
Код доступу 4802574
Для тих хто не зробив вчасно!
Код доступу 5766501

Код доступу 3583483

Код доступу 1847007







Немає коментарів:

Дописати коментар

27.10 Фінансова грамотність

  Узагальнення вивченого матеріалу з розділу РОЗДІЛ І. ФІНАНСИ ЯК ЗАСІБ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ РОДИН 1.Які асоціації в тебе виникають зі сло...