06.05.21 Громадянська освіта

 Тема 2. Міжнародні відносини та міжнародне право

Поняття міжнародних відносин. Особливості міжнародного права. Система безпеки. 

29.04 Громадянська освіта

 РОЗДІЛ 7. УКРАЇНА, ЄВРОПА, СВІТ

29.04 Тема 1. Інтеграція та глобалізація. Поняття інтеграції та глобалізації.  Вплив глобалізаційних процесів на економіку, культуру, довкілля, людину.

Опрацювати теорію законспектувати і виконати завдання!

https://citizen.in.ua/photos/topic/f/20190218_102251_7.1.pdf

Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства стає розгортання процесів глобалізації які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, трансформують напрями і визначають тенденції розвитку національних економік. Під глобалізацією світового господарства розуміють процес посилення взаємозв’язку національ­них економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні гло­бального інформаційного простору, перетворенні знання в основ­ний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національ­ні кордони через формування ТНК, впровадженні й домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньо­політичного життя народів принципово нових, універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо.

Виникає питання: чим зумовлена глобалізація? Причини формування глобалізаційних процесів у наступному:

·            процес інтернаціоналізації, який приводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності;

·            науково-технічний прогрес: поява інформаційних технологій, які докорінно змінюють всю систему соціально-економічних відносин, переносять на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносини, транспортні та комунікаційні зв’яз­ки (зниження витрат на трансакції);

·            загострення проблем, що є загальними для всіх людей і країн світу та важливими з погляду збереження та розвитку людської цивілізації.

Далі слід назвати характерні ознаки глобалізації, до яких належать:

·            взаємозалежність національних економік та їхнє взаємопроникнення, формування міжнародних виробничих комплексів поза національними кордонами;

·            фінансова глобалізація — зростаюча фінансова єдність та взаємозалежність фінансово-економічних систем країн світу;

·            послаблення можливостей національних держав щодо формування незалежної економічної політики;

·            розширення масштабів обміну та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталів, трудових ресурсів;

·            створення інституцій міждержавного, міжнародного регулю­вання глобальних проблем;

·            тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів функціонування.

Глобалізація на рівні окремої країни характеризується ступенем взаємозв’язку її економіки зі світовою економікою в цілому. Незважаючи на зростання глобалізації світової економіки, не всі країни інтегровані в однаковій мірі. Існують декілька головних показників, що визначають ступінь інтегрованості економік різних держав у глобальну економіку, серед яких:

·            співвідношення зовнішньоторговельного обігу і ВВП;

·            прямі іноземні інвестиції (ПІІ), які спрямовуються в економіку країни і з країни, та портфельні інвестиції;

·            потік платежів роялті в країну та з країни, що пов’язані з переданням технології.

Глобалізація на світовому рівні визначається економічними взаємозв’язками між країнами, що відбиваються на зустрічних по­токах товарів, послуг, капіталу й ноу-хау, що постійно зростають.

Основна риса процесу глобалізації полягає у формуванні глобально функціонуючого виробничого процесу, серцевиною якого є сформовані інтернаціоналізовані відтворювальні цикли — ядра, які виступають своєрідним локомотивом світового господарства. В межах визначених циклів формується світовий дохід, перерозподіл якого стає головним стратегічним орієнтиром і основою зовнішньої політики будь-якої держави.

Глобалізація — це об’єктивний процес планетарного масштабу, який має як прогресивні наслідки, так негативні. До позитивних ми можемо зарахувати: поширення нових інформаційних технологій та пов’язаних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя); перехід на ресурсозаощаджувальні технології; посилення уваги до важливих проблем людства та ін. Однак глобалізація економіки — це не лише вигоди від зростання участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних но­вовведень тощо, але й більш вразливим щодо негативного впливу світо господарських зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється не завжди рівномірно між країнами та суб’єктами економічної діяльності.

Отже, до негативних наслідків глобалізації належать: посилення нерівномірності розвитку країн світу; нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності.

Глобалізація перетворює світове господарство на єдиний ринок товарів, послуг, капіталів, робочої сили, суб’єкти якого взаємопов’язані єдиною системою фінансово-економічних відносин.

Класифікація глобальних проблем така:

1.    політичні проблеми (недопущення світової ядерної війни і забезпечення стабільного миру, роззброєння, військові та регіональні конфлікти);

2.    природно-екологічні проблеми (необхідність ефективної і комплексної охорони навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча, кліматична, боротьба з хворобами, проб­леми Світового океану тощо);

3.    соціально-економічні проблеми (стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, злочинність, стихійні лиха, біженців, безробіття, проблема бідності та ін.);

4.    наукові проблеми (освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування тощо).

Опрацювати параграф 47 - 48

30.04 Тема: Міжнародні відносини та міжнародне право

Опрацювати теорію

Поруч з національним правом конкретної держави, яке регулює внутрішньодержавні відносини, існує й міжнародне право, яке не відноситься до системи національного права жодної країни. Основним суб’єктом міжнародного права є держава. Також суб’єктами можуть бути об’єднання держав, міжнародні організації; нації, які ведуть боротьбу за створення національної держави; вищі посадові особи держав, уповноважені приймати важливі рішення; дипломати й консули; біженці; громадяни й апатриди.

Міжнародне право – це система договірних та звичаєвих норм, загальновизнаних засад, які представляють узгоджену волю суб’єктів і регулюють відносини між ними в усіх сферах міжнародного життя, що становлять взаємний інтерес.

Міжнародне право як особлива система норм не входить до будь-якої національної системи та не містить норм національного права.

Основними джерелами міжнародного права є міжнародні договори й міжнародно-правові звичаї. Обов’язкової сили нормам міжнародного права надає авторитет цих норм й універсальне погодження держав, яке втілюється в принцип «pacta servanda sunt» (договори треба виконувати).

Джерела міжнародного права:

- міжнародно-правовий звичай (правило, яке тривалий час застосовувалося у взаємозв’язках всіх або декількох держав, якщо ці взаємовідносини не врегульовані міжнародним правом);

- міжнародний договір (угода між двома або декількома державами або іншими субєктами міжнародного права щодо встановлення, зміни або припинення їх взаємин, прав та обов’язків в політичних, економічних чи інших сферах).

Міжнародний договір -  родове поняття, яке охоплює такі поняття:

- договір;

-угода;

-пакт;

-трактат;

-конвенція;

-декларація;

-комюніке;

-протокол та ін.

Твердо встановлених тих чи інших назв не існує. Незалежно від назви всі міжнародні договори мають однакову юридичну силу. За кількістю учасників міжнародні договори діляться на двосторонні та багатосторонні (регіональні та універсальні).

Якщо в міжнародному договорі можуть брати участь (вступити до нього) зацікавлені держави, то він називається відкритим.

2. Принципи міжнародного права

Суб’єкти міжнародного права дотримуються певних принципів міжнародного права, які були прийняті 22 жовтня 1970 р. на XXV ювілейній сесії Генеральної Асамблеї ООН:

- принцип надання допомоги ООН в діях, які вона здійснює;

- принцип співдружності держав;

- принцип незастосування сили та загрози силою;

- принцип територіальної цілісності держав;

- принцип мирного вирішення міжнародних спорів;

- принцип самовизначення народів та націй;

- принцип непорушності кордонів;

- принцип суверенної рівності;

- принцип загальної поваги прав та основних свобод людини;

- принцип невтручання до внутрішніхсправ іншої держави;

- принцип екологічної безпеки;

- принцип поваги державного суверенітету;

- принцип добросовісного виконання міжнародних домовленостей.

Міжнародні відносини – це сукупність відносин, спрямованих на рішення питань міжнародного значення,що виникають між суб’єктами міжнародного права.

3. Галузі міжнародного права

Сфера міжнародно-правового регулювання охоплює дипломатичні, воєнні, екологічні, соціальні, економічні, культурні, науково-дослідницькі, поліцейські питання, що мають тенденцію до подальшого поширення. Відповідно й міжнародне право ділиться на галузі:

- міжнародне морське право;

- міжнародне гуманітарне право;

- міжнародне митне право;

- міжнародне кримінальне право;

- міжнародне податкове право;

- міжнародне економічне право;

- міжнародне екологічне право та ін.

4. Пріоритет міжнародного права над внутрішньодержавним

Фактори, що визначають первісність міжнародного права над внутрішньодержавним правом:

1) ціннісний фактор, тобто пріоритет загальнолюдських цінностей над всіма іншими цінностями;

2) фактор економічного характеру – інтернаціоналізація виробництва, міжнародний розподіл праці, створення світового ринку;

3) політичний фактор - наявність засобів масового ураження, які представляють небезпеку для всього людства.

5. Основні завдання внутрішньодержавного права

1) Внутрішнє конституційне законодавство, враховуючи умови своєї країни, повинно включати той обсяг основних прав і свобод людини й громадянина, який відповідає міжнародним стандартам і прийнятим на себе державою обов’язком перед міжнародною спільнотою.

2) Внутрішнє законодавство не може суперечити зафіксованим у міжнародних актах основним  правам людини  і загальнолюдським цінностям.

3) Немає абсолютної свободи й абсолютних прав; вони можуть бути зменшені, але тільки на підставі закону і в тій частині, в якій це передбачає конституція відповідно до вимог міжнародного права і в точно визначених цілях (забезпечення громадського порядку, публічної моралі, здоров’я населення і т. ін.).

4) Забороняється зловживання правами, тобто використання їх з метою завдання шкоди правам і законним інтересам інших фізичних та юридичних осіб.

5) Права особи обмежені правами інших осіб.

6) Права і свободи повинні бути забезпечені гарантіями юридичними й матеріальними тією мірою, в якій це дозволяють умови країни.

6. Міжнародне законодавство

Основним інструментом Міжнародного законодавства є міжнародні договори, які підписуються відповідними посадовцями держав. У демократичних країнах усі міжнародні договори, підписані главами держав, проходять особливу процедуру у своїй країні.

Імплементація – фактичне здійснення міжнародних обов’язків на внутрішньодержавному рівні шляхом трансформації міжнародно-правових норм в національні закони та підзаконні акти.

Ратифікація – затвердження верховним органом державної влади країни міжнародного договору, підписаного її уповноваженим. Ратифікації підлягають лише найбільш важливі договори.

Денонсація – найбільш поширений спосіб припинення дії двостороннього або вихід з багатостороннього міжнародного договору. Являє собою повідомлення учасника про його розірвання в порядку і строки, передбачені в такому договорі.

7. Поняття міжнародних правопорушень

Міжнародне правопорушення - це свідома й неспровокована поведінка суб’єкта міжнародних відносин, внаслідок якої сталося порушення міжнародного правопорядку.

Міжнародні злочини:

- злочини проти людства – це найтяжчі міжнародні правопорушення, які ставлять під загрозу загальний мир та безпеку держав і народів;

- злочини проти миру - це планування, підготовка, розв’язування і ведення агресивної війни, участь у загальному плануванні або угоді, спрямованій на вчинення будь-яких з перерахованих вище дій;

- воєнні злочини – це злочини, пов’язані з п порушенням законів та традицій ведення війни, використання забороненої зброї, невиправдане військовою необхідністю руйнування населених пунктів, використання дітей як військової сили; катування військовополонених, убивство заручників тощо.

Серйозні міжнародні правопорушення-  це такі правопорушення норм міжнародного права, які, хоча безпосередньо й не ставлять під загрозу загальний мир та безпеку держав і народів, але стосуються їх суттєвих інтересів. Наприклад, радіоактивне забруднення навколишнього середовища, порушення свободи відкритого моря (державне піратство), передача ядерною країною зброї неядерній і т. д.

Ординарні міжнародні правопорушення -  це такі порушення міжнародно-правових норм, які стосуються інтересів окремих держав і народів. Наприклад, порушення угоди про розподіл водних ресурсів прикордонної річки.;

Від міжнародних правопорушень слід відрізняти:

- недружній акт – це така умисна поведінка держави, яка спрямована проти інтересів іншої держави, але при цьому не порушує міжнародного права. Наприклад, підвищення митних податків;

- спірна ситуація – це така ситуація в розвитку міжнародних відносин, коли. між державами у певних питаннях виникли суперечки, але порушення міжнародного права з їхнього боку немає;

- злочинні дії окремих фізичних осіб проти міжнародного права – це такі дії окремих фізичних осіб, які заборонені нормами національного права держав і боротьба з якими ведеться також згідно з міжнародними угодами, та загальновизнаними міжнародно-правовими звичаями. Наприклад, піратство, тероризм, наркобізнес, виготовлення валюти.

Розгадування анаграм

Поставте правильно букви у словах і ви прочитаєте деякі з понять міжнародного права

1) КТАП (пакт) так зробити всі

2) ОВІРДОГ

3) ЦЯДЕНОНІСА

4) ЛЯРЕЦАДІАК

Визначте мету діяльності наведених міжнародних організацій. (записати в зошит)

1) ІНТЕРПОЛ

2) ЮНЕСКО

3) СОТ

4) ЮНІСЕФ

5) МОК,

6) СООЗ,

7) Червоний Хрест.

1) Що таке міжнародне право і яка його роль?

2) Які джерела міжнародного права вам стали відомі?

Прочитати відповідний матеріал у підручнику. Записати в зошиті відомі вам міжнародні договори

22.04.21 Громадянська освіта

 

22.04.21

Громадянська освіта, 10 клас

Практичне заняття

АНАЛІЗ ПОПИТУ НА РИНКУ ПРАЦІ І СКЛАДАННЯ РЕЗЮМЕ

Очікувані результати:

Знання і розуміння:

Вміння і навички:

- вміє скласти власне резюме.

Установки і цінності:

- знає, що запорукою успішної професійної діяльності є зважена самооцінка власних здібностей та талантів.

 

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Для представлення себе майбутньому роботодавцю кандидат має подати два документи: резюме і мотиваційний лист.

Резюме – документ, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає для привернення уваги до себе майбутнього роботодавця.

 

ІV. Виконання практичної роботи

Відшукайте в Інтернеті приклади  складання мотиваційних листів і резюме.

Уявіть, що через 5 років ви здобули необхідний фах. Складіть власне резюме для обраного вами оголошення про вакантну посаду.

 

 

VІ. Домашнє завдання

Завдання для учнів:

Напишіть коротке есе щодо ролі, яку відіграють такі економічні суб’єкти в ринковій економіці: підприємці, уряд, домогосподарства.

Практична робота

«Створюємо бізнес-план власного підприємства».

Учня(учениці) ___________ класу

________________________________________________________

 

Мета : навчитись на практиці  складати Бізнес-план. Ознайомитись з його основними розділами та основною метою. 

 

 

 

 

 

Четвер 11.02.21 Громадянська освіта

 Тема: Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа

Достовірність інформації в мас-медіа. Джерела інформації. Факт та судження.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Привітання, перевірка відсутніх

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Медіа-тест

До якої категорії медіакористувачів ви належите?

-        Я пасивно розумію медіа

-        Я активно використовую медіа

-        Я взаємодію з іншими через медіа

-        Я ефективно використовую медіа

Відповідь обгрунтуйте

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Вивчення нового матеріалу

Мабуть неодноразово ви чули, що зараз світ живе в інформаційному просторі. У слово інформація ми вкладаємо дуже різний зміст, зокрема у техніці, науці, мистецтві і в різних життєвих ситуаціях. Існує декілька категорій джерел інформації.

Першоджерела (або первинні джерела) ― оригінальні джерела, які не передбачають інтерпретації інформації. До таких належать: тексти, листи, фотографії, щоденники, малюнки, дані від науково-дослідних та соціологічних інститутів, органів влади, установ статистики, архівів тощо. Вторинні джерела ― відомості, отримані з першоджерел. Це джерела, які пройшли етап інтерпретації, аналізу, узагальнення та критики. Вторинні джерела включають науково-популярні публікації, підручники та інші навчальні матеріали.

Третинні джерела ― це перероблені тексти (компіляції) та інші подіб-ним чином організовані джерела (реферати, довідники, бібліографії, енци-клопедії, бази даних), які формуються з інформації із першоджерел і вто-ринних джерел.

Найдостовірнішими є першоджерела, а найбільше потребують перевір-ки третинні джерела.

Об’єднайтеся в групи. Кожна група обирає тему, для якої має знайти
першоджерела, вторинні та третинні джерела.
Тема		Першоджерело		Вторинне джерело		Третинне джерело
Теорія відносності Альберта Ейнштейна
Токіо — місто сакури
Іван Мазепа — гетьман-меценат
Права людини в анексованому Криму

У нас в Україні перевірити новину можна за допомогою ресурсу «стоп-фейк»

Щодня нас «атакують» сотні медіаповідомлень. Кожне з них має функ-цію ― розважати, повідомляти, розчаровувати, залучати, переконувати, продавати щось. Будь-яке повідомлення є лише версією реальності, а не достовірною реальністю. Це продукт, який створено з метою впливу.

Критичне мислення, погляд (бачення, оцінювання) ― одна з ключових технологій медіаграмотності. Це психологічний механізм медіаграмотно-сті, здатність до сприймання повідомлень й подальшого оцінювання у від-повідному середовищі та контексті.

Медіаграмотність ― це розуміння способів, за допо-могою яких медіа створюють різні типи повідомлень, того, як вони подають інформацію

і                  які методи використову-ють для організації матеріа-лу. Це критичний погляд на медіаконтент.

Медіаосвіта ― форму­ вання­ медіаграмотності на мате­­ріалах та з допомогою ­ мас-медіа, що має на меті критичне сприйняття медіа­ повідомлень.

Критичне мислення ― це комплекс усвідомлених дій і навичок, які ми застосовуємо, коли оцінюємо інформацію, перевіряючи її на достовір-ність і наявність маніпуляцій.

Чому важливо бути медіаграмотним сьогодні?

Вся інформація, окрім особистого досвіду, є медійною.

 

Медіа впливають на формування цінностей та поведінкових моделі.

 

Медіа впливають на нас без нашого усвідомлення цього.

 

Медіа визначають політичне й культурне життя країни та світу.

 

Ваш аргумент.

Дослідники медіаграмотності розробили наочну схему, яка дозволяє критично проаналізувати ті медіаповідомлення, які ми споживаємо

        1) Авторство

-  Хто створив повідомлення?

        2) Цілі

-         З якою метою їх було створено?

-         До чого вони підштовхують мене?

-        Яка цільова аудиторія?

        3) Економіка

-  Хто заплатив за ці повідомлення?

        4) Реакція

-         Що я можу зробити у відповідь на цей меседж? zz Як це повідомлення впливає на мої почуття?

-  Як мої емоції впливають на мою інтерпретацію меседжа?

        5) Вплив

-         Хто отримає користь від повідомлення?

-        Кому воно може завдати шкоди?

-         Чи це повідомлення корисне для мене або подібних на мене людей?

-        Що оповідач хоче, аби я запам’ятав/ла?

Меседжі і значення

        1) Техніки

-  Які техніки використано й чому?

- Яким чином вони передають цей меседж?

        2) Зміст

-        Про що це повідомлення змушує мене думати?

-         Що можна дізнатися з цього меседжа?

-         Які ідеї, цінності, інформація або погляди є очевидними?

-         Про що важливе не було сказано?

        3)Інтерпретації

- Як різні люди можуть по-різному зрозуміти меседжі?

- Яка моя інтерпретація і що я можу дізнатися про себе з власної реак-ції чи інтерпретації?

Репрезентація й реальність

1)    Контекст

- Коли повідомлення було створено?

-  Коли і як його було поширено серед громадськості?

Надійність

-  Це факт, погляд чи щось інше?

-  Наскільки це повідомлення заслуговує на довіру (і звідки це відомо)?

- Якими є джерела інформації, ідей чи припущень?

- Як перевірити достовірність інформації?

Насамперед важливо з’ясувати , з чим маєте справу- з фактом чи судженням.

Факт (від лат. factum ― зроблене) означає дійсність, подію, те, що реаль-но відбулося. Саме на фактах ґрунтується віра в правдивість історії, вільну від суб’єктивних оцінок новину ― у сенсі вислову «факти ― священні, ко-ментарі ― вільні». Фактами можуть бути числа, дати, імена, події. Все, чого можна торкнутися, виміряти, перерахувати, підтвердити. Факти можуть мати різні джерела, зокрема пересічні люди, наприклад, свідки події тощо. Головне, що відрізняє факт від оцінки ― об’єктивність. Оцінка завжди відо-бражає чиюсь суб’єктивну позицію, емоційне ставлення, заклик до якихось дій. Факт не дає оцінок, а також ні до чого не закликає.

- Якщо інформацію можна довести ― це факт;

- Якщо інформація містить особисту оцінку ― це думка;

- Якщо інформація стверджується чи заперечується ― це судження;

-  Якщо факт перебільшується, узагальнюється чи розглядається одно-боко ― це упередження.

-  Якщо присутнє емоційне забарвлення ― це думка, судження, упередження.

Ознайомтеся із реченнями та визначте у кожному: де факт, де думка, де судження і де упередження?

Сьогодні я прийшов до школи на другий урок.

Я не підтримую учнів, які не здатні вчасно прийти на перший урок.

От ти завжди пропускаєш найцікавіші заняття.

Мені більше подобається приходити на другий урок.

https://sites.google.com/view/svit-media/             (тема 4 , урок 8)

Зробіть аналіз повідомлення

7yamy.com/?p=33729&fbclid=IwAR0_Uipw3nOEPeb5yF0jxKb-2wZIfaO12rB55N4-iRVdxJwMFIDBCnM66eI                                        

Перейдіть за адресою verified.ed-era.com/ua/u1 , знайдіть тест "Факт-Судження", пройдіть його. Скріншот з результатом перешліть .

Дізнайся, яким медіа можна довіряти texty.org.ua/d/2018/media-ranking/