Четвер 11.02.21 Громадянська освіта

 Тема: Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа

Достовірність інформації в мас-медіа. Джерела інформації. Факт та судження.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Привітання, перевірка відсутніх

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Медіа-тест

До якої категорії медіакористувачів ви належите?

-        Я пасивно розумію медіа

-        Я активно використовую медіа

-        Я взаємодію з іншими через медіа

-        Я ефективно використовую медіа

Відповідь обгрунтуйте

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Вивчення нового матеріалу

Мабуть неодноразово ви чули, що зараз світ живе в інформаційному просторі. У слово інформація ми вкладаємо дуже різний зміст, зокрема у техніці, науці, мистецтві і в різних життєвих ситуаціях. Існує декілька категорій джерел інформації.

Першоджерела (або первинні джерела) ― оригінальні джерела, які не передбачають інтерпретації інформації. До таких належать: тексти, листи, фотографії, щоденники, малюнки, дані від науково-дослідних та соціологічних інститутів, органів влади, установ статистики, архівів тощо. Вторинні джерела ― відомості, отримані з першоджерел. Це джерела, які пройшли етап інтерпретації, аналізу, узагальнення та критики. Вторинні джерела включають науково-популярні публікації, підручники та інші навчальні матеріали.

Третинні джерела ― це перероблені тексти (компіляції) та інші подіб-ним чином організовані джерела (реферати, довідники, бібліографії, енци-клопедії, бази даних), які формуються з інформації із першоджерел і вто-ринних джерел.

Найдостовірнішими є першоджерела, а найбільше потребують перевір-ки третинні джерела.

Об’єднайтеся в групи. Кожна група обирає тему, для якої має знайти
першоджерела, вторинні та третинні джерела.
Тема		Першоджерело		Вторинне джерело		Третинне джерело
Теорія відносності Альберта Ейнштейна
Токіо — місто сакури
Іван Мазепа — гетьман-меценат
Права людини в анексованому Криму

У нас в Україні перевірити новину можна за допомогою ресурсу «стоп-фейк»

Щодня нас «атакують» сотні медіаповідомлень. Кожне з них має функ-цію ― розважати, повідомляти, розчаровувати, залучати, переконувати, продавати щось. Будь-яке повідомлення є лише версією реальності, а не достовірною реальністю. Це продукт, який створено з метою впливу.

Критичне мислення, погляд (бачення, оцінювання) ― одна з ключових технологій медіаграмотності. Це психологічний механізм медіаграмотно-сті, здатність до сприймання повідомлень й подальшого оцінювання у від-повідному середовищі та контексті.

Медіаграмотність ― це розуміння способів, за допо-могою яких медіа створюють різні типи повідомлень, того, як вони подають інформацію

і                  які методи використову-ють для організації матеріа-лу. Це критичний погляд на медіаконтент.

Медіаосвіта ― форму­ вання­ медіаграмотності на мате­­ріалах та з допомогою ­ мас-медіа, що має на меті критичне сприйняття медіа­ повідомлень.

Критичне мислення ― це комплекс усвідомлених дій і навичок, які ми застосовуємо, коли оцінюємо інформацію, перевіряючи її на достовір-ність і наявність маніпуляцій.

Чому важливо бути медіаграмотним сьогодні?

Вся інформація, окрім особистого досвіду, є медійною.

 

Медіа впливають на формування цінностей та поведінкових моделі.

 

Медіа впливають на нас без нашого усвідомлення цього.

 

Медіа визначають політичне й культурне життя країни та світу.

 

Ваш аргумент.

Дослідники медіаграмотності розробили наочну схему, яка дозволяє критично проаналізувати ті медіаповідомлення, які ми споживаємо

        1) Авторство

-  Хто створив повідомлення?

        2) Цілі

-         З якою метою їх було створено?

-         До чого вони підштовхують мене?

-        Яка цільова аудиторія?

        3) Економіка

-  Хто заплатив за ці повідомлення?

        4) Реакція

-         Що я можу зробити у відповідь на цей меседж? zz Як це повідомлення впливає на мої почуття?

-  Як мої емоції впливають на мою інтерпретацію меседжа?

        5) Вплив

-         Хто отримає користь від повідомлення?

-        Кому воно може завдати шкоди?

-         Чи це повідомлення корисне для мене або подібних на мене людей?

-        Що оповідач хоче, аби я запам’ятав/ла?

Меседжі і значення

        1) Техніки

-  Які техніки використано й чому?

- Яким чином вони передають цей меседж?

        2) Зміст

-        Про що це повідомлення змушує мене думати?

-         Що можна дізнатися з цього меседжа?

-         Які ідеї, цінності, інформація або погляди є очевидними?

-         Про що важливе не було сказано?

        3)Інтерпретації

- Як різні люди можуть по-різному зрозуміти меседжі?

- Яка моя інтерпретація і що я можу дізнатися про себе з власної реак-ції чи інтерпретації?

Репрезентація й реальність

1)    Контекст

- Коли повідомлення було створено?

-  Коли і як його було поширено серед громадськості?

Надійність

-  Це факт, погляд чи щось інше?

-  Наскільки це повідомлення заслуговує на довіру (і звідки це відомо)?

- Якими є джерела інформації, ідей чи припущень?

- Як перевірити достовірність інформації?

Насамперед важливо з’ясувати , з чим маєте справу- з фактом чи судженням.

Факт (від лат. factum ― зроблене) означає дійсність, подію, те, що реаль-но відбулося. Саме на фактах ґрунтується віра в правдивість історії, вільну від суб’єктивних оцінок новину ― у сенсі вислову «факти ― священні, ко-ментарі ― вільні». Фактами можуть бути числа, дати, імена, події. Все, чого можна торкнутися, виміряти, перерахувати, підтвердити. Факти можуть мати різні джерела, зокрема пересічні люди, наприклад, свідки події тощо. Головне, що відрізняє факт від оцінки ― об’єктивність. Оцінка завжди відо-бражає чиюсь суб’єктивну позицію, емоційне ставлення, заклик до якихось дій. Факт не дає оцінок, а також ні до чого не закликає.

- Якщо інформацію можна довести ― це факт;

- Якщо інформація містить особисту оцінку ― це думка;

- Якщо інформація стверджується чи заперечується ― це судження;

-  Якщо факт перебільшується, узагальнюється чи розглядається одно-боко ― це упередження.

-  Якщо присутнє емоційне забарвлення ― це думка, судження, упередження.

Ознайомтеся із реченнями та визначте у кожному: де факт, де думка, де судження і де упередження?

Сьогодні я прийшов до школи на другий урок.

Я не підтримую учнів, які не здатні вчасно прийти на перший урок.

От ти завжди пропускаєш найцікавіші заняття.

Мені більше подобається приходити на другий урок.

https://sites.google.com/view/svit-media/             (тема 4 , урок 8)

Зробіть аналіз повідомлення

7yamy.com/?p=33729&fbclid=IwAR0_Uipw3nOEPeb5yF0jxKb-2wZIfaO12rB55N4-iRVdxJwMFIDBCnM66eI                                        

Перейдіть за адресою verified.ed-era.com/ua/u1 , знайдіть тест "Факт-Судження", пройдіть його. Скріншот з результатом перешліть .

Дізнайся, яким медіа можна довіряти texty.org.ua/d/2018/media-ranking/

10.02.21 Правознавство

Тема:  Неповнолітні як учасники сімейних правовідносин Сім’я. Шлюб. Взаємні права й обов’язки батьків і дітей.

Державні органи з охорони прав дітей.

 Поведінка на льоду

Якщо на ваших очах провалилася людина :

Пам’ятайте!

При наданні допомоги людині, які провалилася під лід, не можна рухатися до неї на повний зріст, тому що існує небезпека самому потрапити в біду.

1. Негайно крикніть йому, що йдете на допомогу, при можливості приверніть увагу інших людей та зателефонуйте «101»; 

2. Наближатися до ополонки слід повзком, широко розкинувши руки, буде краще, якщо підкласти лижі, лист фанери, дошку, будь-який плоский міцний предмет, щоб збільшити площу опори і повзти на ній;

3. Не підповзаючи до самого краю ополонки, витягувати постраждалого необхідно за допомогою мотузки, ременя, шарфа, якої-небудь підручної дошки або жердини. Кидати предмети потерпілому необхідно за 3-4 метри від краю ополонки;

4. Якщо ви не один, то, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому; Якщо для надання допомоги немає нічого, тоді 2-3 особи лягають на лід ланцюжком, наближаються до потерпілого, тримаючи один одного за ноги, а перший з них подає потерпілому ремінь, одяг тощо.

5. Витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами – так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли, не дозволяйте йому підійматися на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.

6. Дійте рішуче і скоро, постраждалий швидко клякне в крижаній воді, намоклий одяг тягне його донизу;

7. Подавши постраждалому підручний засіб, витягніть його на лід і повзком рухайтеся від небезпечної зони; 

8. По можливості, потерпілого швидко переодягніть в сухий одяг, організуйте обігрів спини і грудей, зробіть масаж кінцівок;

9. Медична допомога людині, яка провалилася під лід і врятована, повинна бути направлена на запобігання подальшого переохолодження. Потерпілого необхідно терміново доставити в тепле приміщення (прогрітий намет або кабіна автомобіля), по можливості надати першу допомогу, необхідну при переохолодженні, і викликати швидку допомогу (103).

04.02